До-дієз шостої октави

5
Рейтинг: 5 (1 голос)
2016
Драма, Соціальна драма, 2 акт 2 Ч, 2 Ж

Андрій, позивний «Піаніст», боєць-доброволець УА, повертається до домівки після полону та поранення. Талановитий музикант вижив у ворожому полоні завдяки музиці – жорстокий командир бойовиків «Меломан» виявився її шанувальником. Але війна не закінчилась для Андрія. Виявляється, увійшовши одного разу до життя людини, вона риє окопи та траншеї через їх серця і душі, не відпускаючи, тримаючи міцно у своїх смертельних обіймах, спотворюючи і руйнуючи долі. Звідки брати сили і чи є на світі сили здатні перемогти війну?

Переклади

Польська. Авторка перекладу Joanna Kuźma

Постановки:

2017 - постановка у Franco-театрі (м. Коломия, режисер Д. Мельничук)

2022 - поставлена в польському театрі «PUŁAPKA" (м. Сталева Воля), на польській мові

Публікації:

2019 - увійшла до збірки п’єс про Майдан та війну на Сході України «Лабіринт із криги та вогню» (м. Київ, видавництво «Смолоскип»)

Коментарі

В якості відгуку залишаю свій допис в ФБ :

✍️🎭 В творчому житті відомого драматурга і театрознавця @Ігор Юзюк наприкінці минулого року сталася неабияка подія: перша з 17 прем'єр вистав за його п'єсами відбулася в зарубіжному театрі. Йдеться про виставу «PUŁAPKI WOJNY» ("ПАСТКИ ВІЙНИ") за п'єсою І.Юзюка "До-дієз шостої октави", у постановці театру "PUŁAPKA" (м.Сталева Воля, Польща), який уже в березні цього року презентував цю виставу в рамках ХІV театрального фестивалю "Zdarzenia teatralne". Авторка перекладу польською – Joanna Kuźma (більше інформації в профілю ФБ автора).
Вистава, зокрема, п'єса, отримали багато схвальних відгуків, як з боку професіоналів, (в пресі, на ТБ, як напр., на Stella TVK), так і з боку польських глядачів. Одне з вражень: "Була гробова тиша і сльози. Розповідають, що поляки після вистави казали, що почали краще нас [українців] розуміти, що, виявляється, вони взагалі про нас знають мало." Поляки знають мало? Що вже тоді казати про інших?.. А самі себе добре знаємо?.. Впевнена, що п'єса "До-дієз шостої октави" може допомогти багатьом хоча б наблизитися до відповіді...
Прочитала п'єсу кілька днів тому і вона не відпускає мене... Важливо наголосити, що написана драма в 2016, і йдеться про російсько-українську війну, що вже тривала два роки... і що деякі, як не дивно, тоді цього не усвідомлювали (а для усвідомлення потрібно задуматися, без цього ніяк!)... І мова тут не про поляків, чи про будь-кого з інших іноземців, – я про нас з вами... Зараз чимало дописів з різного "рангу" дослідженнями, щоб знайти причини, винуватців – зумисних чи певним чином причетних – у цій війні (окрім агресора, звичайно, що не викликає сумнівів у всіх зі здоровим глуздом)... І якщо поляки знайшли для себе більше відповідей завдяки виставі, то ми (в чому і є справжня цінність значимого мистецького твору), думаю, знайдемо для себе більше запитань, – запитань актуальних як тоді, так і тепер: в час широкомасштабної, небаченої за своєю жорстокістю і віроломству війни!..
Яку загрозу таїть в собі етап суспільства і до чого він неодмінно призведе (не прив'язуючись до дат), коли одні готові взяти на себе всю відповідальність за те, що відбувається в країні, аж до готовності віддати своє життя, тому кардинально міняють його, жертвуючи розміреною стабільністю, певними благами, стосунками з найріднішими, відправляючись туди, де найважче, найнебезпечніше, а інші – успішно (до певного часу) вивертаються, отримуючи зиск з кожного свого викрутасу, не гребуючи при цьому підлою зрадою, вбивством, ігноруючи будь-який закон?.. І одразу наступне запитання: а де той закон був (є)?.. Найчисленніші на цьому етапі – представники так званої "невинної" серединки, які заслуговують (щонайменше, на перший погляд) на звичайне людське співчуття, бо скрута хапає за горло, та і не тільки себе доводиться рятувати, – фатальне запитання та домінанта у прийнятті рішення: що буде з дітьми?.. Заробити у будь-який спосіб, будь-де... а далі все налагодиться, все буде, як книжка пише (особливо та, що пише закони)... Бо хто тобі допоможе, окрім тебе самого (це не тільки рефрен 90-х, на якому зводився "успішний" державний лад (недолад), що звив тепленькі гніздечка для безкарно злочинних, корупційних чиновників, яких, до сих пір, як ту рибку – ловити не переловити, великих і маленьких... І головне, як на мене, запитання: чи можливо, в принципі, відмежуватися від того, що відбувається в твоїй країні (а для по-справжньому цивілізованого суспільства: у світі!), сприймати сяк-так, наполовину, вичікувати, що якось минеться, настане той час, коли всі ми будемо чинити правильно, – перед законом і, що найважче, перед собою... Невже потрібно, щоб до правильного рішення спонукала війна, смерть, що впритул дивиться у вічі, свист куль, у кожної з яких своя нота ... і добре, коли вона (оте "фіть" біля скроні) – не остання почута музика у твоєму житті...
Це лише кілька з запитань, які виокремила з довгої низки роздумів після прочитання драми. Не факт, що вони виникнуть перед усіма, швидше, у кожного з'являться свої, імовірно, більш суттєвіші стосовно змісту, самого життя, сьогодення... Переконаєтеся в цьому, коли самі прочитаєте цю п'єсу на порталі сучасної української драматургії UKRDRAMAHUB серед інших чудових творів Ігоря ЮЗЮКА :
https://www.ukrdramahub.org.ua/ihor-yuzyuk

чт, 04/27/2023 - 17:42 Постійне посилання